РОЗВАЖАННЯ
Бути досконалим, як Ісус
Бути християнином – це значить бути особливо поєднаним з Ісусом і визнавати Його своїм учителем – своїм єдиним учителем. Суть християнства полягає саме в цьому інтимному контакті. На два різні запитання: «як бути досконалим? і «Як осягнути життя вічне, тобто повне життя?» – Ісус дає одну й ту ж відповідь: «Якщо хочеш бути досконалим,… якщо хочеш мати життя вічне, піди, продай усе, що маєш, роздай бідним, потім приходь і йди за мною!». Якщо хочеш… Свобода – один із найцінніших, а може, і найцінніший дар, який людина отримала від Бога. Бог – давець свободи – безмежно її шанує.
Якщо хочеш… Бог викликає і провокує цю людську свободу, щоби людина не лише за Ним ішла, а щоб ішла радісно. Бо говорить Апостол: «Бог любить того, хто дає радо». Сам Бог – повний радости, коли дає, бо дає у свободі. Правдива любов – це вільний дар, правдива любов – це вершина радості. Основним, абсолютно важливим є те, щоб піти за Ісусом вільно, а не з примусу, зі страху чи через відсутність інших можливостей. Ісус, коли кличе, завжди починає словами: «Якщо хочеш…»
Піди, продай усе, що маєш… Ісус не філософствує – Він відразу закликає до дії. Це дуже характерна риса християнства. Це і є перша умова наслідування Ісуса – позбутися всього, чим володієш. Не позбувшись усього задля Ісуса, людина не може зрозуміти парадокс, який св. Павло формулює так: «Ісус Христос задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли». Юда цього парадоксу не зрозумів, він не міг збагнути, як можна збагатитися убожеством. Бо це й неможливо зрозуміти інакше, як тільки залишаючи все і йдучи за Ісусом.
Роздай бідним… Цей наказ Ісуса тільки на перший погляд не надто важливий, а насправді – дуже суттєвий. Роздати так, щоб не залишити собі жодної форми забезпечення, щоб єдиним забезпеченням був Ісус і Його любов.
Потім приходь… Смуток і розчарування виникає у християнському житті через те, що люди ангажуються у багато добрих ініціатив і так впадають в активізм, що вже до Ісуса не вертаються.
Приходь і йди за мною! Досконалий християнин – це той, який іде за Ісусом, може іде за Ним дуже недосконало, кульгає, тягнеться в самому хвості, але йде… Досконалий християнин – це грішник, який повірив Ісусові і йде за Ним…
Ходити за кимось – означає насамперед довіритись йому. Підставою для того, щоб піти за Ісусом, є довіра до Нього. Як людина вчиться цієї довіри? Не інакше, як тільки ризикуючи, роблячи ставку на Ісуса. Цієї довіри кожен вчиться сам. Звичайно, ми живемо у спільноті, яка може всіляко нам допомагати, але врешті-решт довіра – це справа дуже особиста, це справа моїх щоденних рішень, мого ризику.
Багато учнів ходило за Ісусом, не довіряючи Йому, і вони залишили Його, один навіть зрадив. А ті, що Йому довіряли, може, і не так досконало, як хоч би Петро, - перемогли.