ВІДВІДИНИ ПРЕСВЯТОЇ ЄВХАРИСТІЇ

Любі друзі, коли б Спаситель міг бути присутнім тільки в одному, точно означеному місці, тоді багато людей із усіх кінців світу старались би відвідати це місце, принаймні один або два рази в житті. А тепер, коли Спаситель старається поширити свою присутність у кожній церкві, чому ж так мало людей старається прийти до Нього, коли Він так любо й щиро нас усіх запрошує до тих відвідин словами: "Прийдіть до мене, всі втомлені і обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий" /Мт. 11, 28-30/. Багатьох людей не зворушують ті запросини Спасителя, може, тому що вони лише вірять у те, що можуть бачити і до чого доторкатись. Вони не розуміють, що Господь Бог дає їм у Святій Тайні Євхаристії найбільший скарб у світі - своє пресвяте Тіло й Кров, а з ними - себе самого зі своєю людською й Божою природою. При помочі своїх посланців - Апостолів, а опісля - Єпископів і священиків Він заходить до найдальших закутків землі й усюди є присутнім під видами хліба й вина, щоб усіх кормити своїм Тілом і напувати своєю Кров'ю. Він той сам Христос - Єдинородний Син Бога живого. Тож коли Він так охоче і жертвенно себе віддає нам на поживу, ми повинні б глибоко пройнятися Його Божою готовістю бути з нами, щоб нам допомагати, освячувати й поступово перемінювати з грішників у своїх улюблених дітей.

Недостатньо для нас, любі друзі, лише вірити в Його дійсну присутність у Пресвятій Тайні Євхаристії. Він став присутнім з любови до нас, бо бажає, щоб ми відплачувались Йому також нашою людською любов'ю. Він хоче бути з нами видимим способом, щоб ми, чуттєві люди, до Нього приходили і Його відвідували, як тільки зможемо. Це безмежна ласка, що маємо нашого Господа Бога Творця так близько нас, якого можемо відвідувати кожної миті. А відвідувати Його нам треба, бо ми маємо багато причин бути в Його присутності, щоб Його про прерізні речі благати чисто для нашого тіла чи для нашої безсмертної душі. Та не всі відвідують Його з таких самих причин. Одні приходять до Нього тільки в неділі та свята, тому що обов'язком є "в неділі і свята Служби Божої набожно слухати". Це вони роблять, аби не зробити важкого гріха і не утратити Царства Небесного; декотрі знову приходять, бо потребують Його Божої помочі в їхньому щоденному житті. Інші знову приходять із призвичаєння, подібно як і їхні батьки чи діди це робили і їх також навчили відвідувати Господа. Вони наближаються до Спасителя автоматично, без будь-якої особливої побожности. Але між ними є деякі, які не наближаються до утаємного Спасителя з найкращих причин, а саме, щоб бути близько Нього, щоб насолоджуватися Його близькістю. Вони щасливі, що відвідують Його присутність, і бажають нею якнайдовше втішатися. Очевидно, що всім тим, які наближаються до Христа Господа, Він не скупить своїх ласк. Тих, однак, які наближаються до Нього, бо вони щасливі бути близько Нього, Він осипає особливішими даруваннями, винагороджуючи їх за їхню щиру несамолюбну любов. Розважте лише, як відданими Йому були Його учні й Апостоли, як вони використовували кожну хвилину, щоб прийти до Нього й бути з Ним. Вони покинули свої доми, свою працю, свої родини й пішли за Ним, щоб із Ним разом жити й займатися таким самим ділом - спасінням людей. А Спаситель, зі свого боку, дарив їх преобильними ласками, так що вони помимо трудів, невигод та біди почували себе щасливими, бо могли бути близько Нього, слухати Його науку, подивляти Його чуда, якими помагав людям, і заради тої приязні Його більше і більше любити. Перебуваючи зі Спасителем, вони найкраще пізнавали Його бездонну Божу любов до всіх, а передусім до бідних грішників. Ми також маємо нагоду дати Спасителеві більше нашого часу й уваги. Тож стараймося прийти ближче до Нього, як Його приятелі та послідовники, а, напевно, тоді не пожалуємо. Ми маємо нагоду клякнути в Його присутності, подібно, як убогі пастирі в яскині при Його народженні. Чи як довгою дорогою змучені три мудреці, що з любов'ю й подивом подивляли Його як маленьке новороджене дитя, покладене Пречистою Матір'ю в яслях на сіно. Чи як терплячі, відкинені людьми прокажені, або як каючася грішниця Марія Магдалина. Чи як переконаний Його добротою невірний учень Тома. Подумаймо тепер, як багато легше і то без страху ми зможемо наближатися до Нього на Страшному Суді, коли ми за життя часто приходили до Нього й у наших відвідинах зверталися до Нього в нашій біді й наших злиднях. Кожні наші відвідини були новими актами віри й любови до Спасителя, з чим приходило нам від Нього Боже Благословення, що очищувало наше тіло, а передусім - нашу безсмертну душу. Заради тих усіх надприродніх користей стараймось приходити до Нього, Його почитати, а передусім цілим серцем любити.

Розважмо:

Той, хто занедбує приходити й відвідувати Спасителя в Пресвятій Тайні Євхаристії, шкодить собі багато більше, як він думає. Тими відвідинами Пресвятої Євхаристії ми наближаємося до тієї чудесної злуки з самим Богом, в якій Він бажає нам давати конечні ласки, які запевнять нам Його Божу приязнь, воднораз же Його всемогутню поміч у нашому житті. До тих відвідин нам не треба далеко вдаватися, вистачить піти до найближчої церковці, де Він присутній у Пресвятій Тайні Євхаристії. Кожна наша зустріч зі Спасителем побільшує нашу приязнь із Ним. Для того нам не треба якоїсь особливішої молитви, якихось особливіших слів. Вистачає лише прийти до Нього й старатися слухати, що Він до нас говорить. Кажуть, що раз запитали одного чоловіка, який часто приходив до церкви і стояв на колінах перед кивотом, що він за молитви відмовляє так довго? Він у відповідь сказав їм: "Я дивлюся на Спасителя, а Він дивиться на мене!" Спаситель вимагає від нас лише, щоб ми явилися перед Ним, ми можемо молитися, тобто говорити до Нього, коли хочемо, слухати Його, що Він до нас говорить, до нашої душі, чого ніхто поза нами не чує, або попросту тільки бути близько Нього, не кажучи нічого. Треба нам знати, що Спаситель зацікавлений нами більше, ніж будь-хто інший. Хоч ми і грішні, хоч і не дуже хочемо бути в церкві, Він бажає пізнати наші гадки, бажання, наші потреби, сподівання, надії, амбіції, старання, зусилля і праці. Наше щоденне життя має велику вартість перед Ним, і тому Він радий, що ми приходимо Його відвідати, тому що кожні наші відвідини дають Йому нагоду обдарувати нас своїми ласками та благословеннями. Він присутній у Пресвятій Євхаристії заради любови до нас, тому це й повинно б бути поштовхом для нас, щоб Його якнайчастіше відвідувати.

Молитва:

Мій Господи Ісусе, що справді присутній під видами хліба й вина; признаюсь, що я навіть половини оцінки та почитання не віддав Тобі, що їх повинен був віддати. Дай мені ласку, щоб я пізнав мою помилку й поправив свою поведінку супроти Тебе, Господи. Ти гідний багато більшої уваги, як ця, що я Тобі віддаю. Дуже часто я міг би прийти до Тебе, щоб Тебе в Пресвятій Євхаристії відвідати без жодної шкоди для моїх занять; я, однак, того не роблю! Дивно мені, як я поступаю з Тобою, Господи, навіть моїх людських приятелів не трактую так недбало, як Тебе, помимо того, що ця Тайна Євхаристії є живим доказом Твоєї любови до мене. Тепер постановляю собі старатися віддавати Тобі любов, збільшуючи моє почитання до Тебе в тій Пресвятій Тайні. Буду старатися відвідувати Тебе більше, як досі, тобто як тільки зможу. Моїм бажанням є присвятити Тобі якнайбільше моєї уваги, мого заінтересування, часу і мого життя. Амінь.